Про механічний допінг

Минулої неділі американський телеканал CBS показав журналістське розслідування про механічний допінг у велоспорті. Ведучій передачі "60 хвилин" Білл Уитакер влітку 2016 року відвідав в Будапешті інженера Іштвана Варьяса, відомого як розробника прихованих моторів, взяв у нього інтерв'ю та проїхав на обладнаному мотором велосипеді, щоб доказати: це працює. І працює давно.

Розмови про механічний допінг активно ведуться протягом трьох років, проте ми ще не дійшли верхівки скандалу, який тільки-но розпалюється. Каталізатором став відомий випадок використання мотору бельгійською спортсменкою Фемке ван дер Дрише на змаганнях з циклокросу.

Вся ця історія з Іштваном покрита туманом. Винахідник стверджує, що свої перші великі гроші отримав в 1998 році, коли завдяки сприянню друга, який знав про розробку, отримав 2 мільйони доларів США від неназваного клієнта в обмін на мотори і гарантію, що Варьяс протягом 10 років буде зберігати мовчання, а ще не стане займатись подальшою розробкою свого винаходу.

Десять років минули. Варьяс з радістю демонструє відомому велосипедисту Грегу ЛеМонду і його дружині Кеті прототип велосипеду з мотором, прихованим в нижній трубі рами.

Основний мотив розробки Варьяса цілком зрозумілий. Він каже, що якщо ви живете в Угорщині (з натяком на те, що це — країна третього світу), отримання такої великої суми грошей кардинально міняє ваше життя. Для підтвердження своїх слів, Вар'яс охоче демонструє бухгалтерію на камеру.

З одного боку, він міг би зайняти свою нішу на теренах індустрії електровелосипедів, які наразі набувають все більшої популярності, але натомість він обрав залишитись темною конячкою з прихованими в підсідельній та нижній трубі механізмами, а також з електромагнітами, що ховаються в високопрофільних ободах. Ми не звинувачуємо, проте залишається незрозумілим чому винахідник вирішив почати хрестовий похід проти механічного допінгу сьогодні.

До речі, Іштвану довелось посидіти за ґратами за несплату податків з отриманих мільйонів.

Логіка тут проста: атомну бомбу розробила розумна людина, а ось людина мудра її б не розробляла. Який мотив Варьясу допомагати функціонерам і фанатам велоспорту викрити тих спортсменів, які в такий спосіб намагаються досягти перемоги? Як і доктор Мікеле Феррарі, він міг би стати злим генієм і до кінця тримати за сімома замками свої секрети, проте він перейшов на іншу сторону барикад. Совість?

Іштван, на запитання Уитакера чи продавав він мотори представникам команд напряму, відповів негативно, проте на запитання чи став би продавати, якщо б така пропозиція прозвучала, чесно відповів, що не відмовився б, якщо мова йшлась про великі гроші. «В будь-якому разі, — каже Іштван, до мене приходять посередники, яких перевірити неможливо. Клієнт є клієнт. Що ти зробиш, якщо про такий мотор тебе питає якийсь дідусь? Звісно, продаси».

Щоб наочно продемонструвати, що система дійсно працює, Білл Уитакер проїхався на  обладнаному електромотором велосипеді. Більше того: щоб хоча б віддалено показати, що система справді ефективна, ведучий випередив людину на гібриді, знявши ноги з педалей. Запрошений до інтерв'ю колишній партнер Ленса Армстронга Тайлер Хемілтон теж випробував велосипед з мотором і підсумував, що така система раз і назавжди закриває питання програшу та перемоги — ось, чому важливо зануритись у питання, чому на Тур де Франс 2015 року велосипеди команди Sky важили в середньому на 800 грамів більше.

У Тайлера Хемілтона свій інтерес. Він був одним з перших, хто зізнався у вживанні допінгу і весь свій післякар'єрний час присвячує боротьбі з тим, у чому був занурений повністю. Як казав Хемілтон на зустрічі з британськими студентами, одна поразка, а точніше, пропозиція, яка прозвучала після цієї поразки, поставила його на хибний шлях. Всю свою професійну кар'єру Тайлер підписував угоду з совістю і, нарешті, зламався.

Під ударом у свій час опинились Райдер Хешедаль, Фабіан Канчеллара, а тепер і вся команда Team Sky з її відомою філософією "marginal gains", де будь-яку дрібницю треба використати на повну, щоб досягти перемоги.

На додачу до допінг-контролю, зйомка під час перегонів тепловізорами та сканування велосипедів на рентгенівському апараті під час інспекції може стати нормою. Але, враховуючи, які гроші задіяні у велоспорті, таке прискіпливе інспектування нормою може і не стати. Імідж Куксона на кону.

В будь-якому разі, професійний велоспорт перетворився на брудний балаган і не стане дивним той день, коли, як сказав Герич, в перегонах з'явиться кубок конструкторів.