Особиста думка.

 

Я спортсмен: ганяв тріатлони, бігав з перешкодами (Tough Mudder) і з недавнього часу займаюся тайським боксом 5 днів на тиждень. Моє 30-річне серце та легені, мабуть, в кращій формі, ніж будь-коли.

 

Але я ненавиджу їхати на ровері вгору. В пеклі є спеціальне місце, де я буду змушений пхатися вгору, а вниз спуститися — зась. Якщо б я був протагоністом в книзі Оруелла "1984", в кімнаті для перемовин для мене стояла би бігова доріжка під кутом, а на ній — велосипед.

 

Я також не врубаюся в тему їзди на далекі дистанції. Не люблю перевдягатися. Не люблю спеціальне взуття. Не люблю швидкого прийняття душу на роботі. Ніщо з вищезазначеного не псує життя, звісно, але як і вода, я бажаю протікати шляхом найменшого опору.

 

Через декілька місяців після влаштування на роботу в Едінбурзькій штаб-квартирі Bike Co-op в грудні моя 17-кілометрова дорога перетворилася на акт самогубства. Було б круто і далі ганяти на моєму улюбленому гібриді Specialized Sirrus, але навіть найкращий велосипед з тих, які в мене були, не вирівнює апхіли. Хочу електричний.

 

Тож я купив його. Ще ніколи мені не було так легко. І оскільки серед колег Co-Op я був першим, хто став власником такого, колеги ставили багато питань про відчуття. Хочу поділитися враженнями з вами, тому що вважаю ця думка відповість на деякі побоювання з приводу катання на електровелосипеді.

 

 

Так, ніби тобі 6 років і твій батько штовхає тебе у спину на швидкості 25 км/год. Ти не пітнієш. Твої ноги не втомлюються. Ти не напружуєшся, коли, наприклад, повертаєш у щільному трафіку під бібікання злого водія позаду. Тобі подобається їхати вгору більше, ніж по рівному. Що найважливіше — це дуже, весело.

 

Мотор знає, коли включитись і допомагає тобі під специфічний звуковий аккомпанемент, роблячи процес педалювання легким, немов бриз. Щоб дотриматись законодавства ЄС, мотор вимикається, коли ти досягаєш 25 км/год, але ніщо не заважає тобі їхати так швидко, як тільки можеш. Якось я розігнався до 50 км/год на спуску, що достатньо швидко, як на мене.

 

 

Якщо тобі подобається відчуття, коли вибухає серце, коли ноги кричать про допомогу, поки ти вчепившись в кермо тиснеш так, що ось-ось блюванеш, підіймаючись на швидкості 7 км/год вгору проти вітру, то так, вбиває.

 

Якщо тобі подобається піднятись вгору на швидкості 25 км/год з майже нульовим напруженням, і, діставшись до вершини, продовжувати їхати на цій же швидкості, електровелосипед приносить величезне задоволення. Додай до цього шанс обігнати інших велосипедистів і все стає ще цікавішим.

 

 

Авжеж! Будь-яка технологія — це шахрайство. Їздиш на велосипеді з більш ніж однією передачею? Шахрайство. Летиш до Франції в гігантському металевому літаку? Шахрайство. Вішаєш сідло на коня, щоб сісти на нього? Без сумніву, шахрайство.

 

Факт в тому, що якщо ми продовжимо цей логічний ланцюг, дійдемо до того, що не шахрайством виявиться лише життя в печері голим та босим, та полювання на рибу в річці голими руками й поїдання її в сирому вигляді.

 

Мені подобається, що я можу приїхати на роботу, повісити на ровер замок Abus Granit X Plus і спокійно сісти за стіл працювати. Не треба перевдягатися з лайкри у цивільне, і не станеться такого, що ти забув штани вдома.

 

Поки мої колеги перевдягаються у лайкру, я вже їду додому в своїх джинсах та сорочці.

 

 

Мабуть так, не сперечаюсь, але те ж можна сказати й про авто з пустим паливним баком. Ти ж вживаєш заходи, щоб цього не сталося, так?

 

На екрані показується, скільки заряду акумулятора в тебе залишилось, ти знаєш, скільки можна проїхати на одній зарядці, і якщо це все-таки сталося, розетку знайти легше, ніж заправку.

 

Особливо круто, що можна підключити велосипед до розетки, не знімаючи акумулятор, а ще на ровері є підніжка, щоб не потрібно було спирати його на книжкову полицю.

 

На даний момент однієї зарядки вистачає на 70,5 кілометрів, що для мене означає 2 повних дні туди-сюди до роботи й додому. Оскільки акумулятор починає втрачати ємність аж після 1000 зарядки, в мене є цілих 7 років безтурботного життя.

 

В будь-якому разі, ти можеш продовжувати рухатись на своєму 20-кг велосипеді, коли акум здохне. На машині таке не зробиш.

 

 

Якщо ти сидиш на дивані зараз і не витрачаєш власну енергію, кожен день крутити педалі на електричному велосипеді буде корисно. Якщо цього замало, ти завжди можеш переключитись у режим малої допомоги і спітніти, як тобі заманеться.

 

 

Ага, можна. Але для мене велосипед — вибір життя. Я ніколи не вчився водити авто і чесно кажучи, я не та людина, якій слід довірити кермо. Я б міг купити Веспу, але на швидкісних дорогах на ній страшно. Я б міг сісти на автобус, який довіз мене до роботи за 1,5 години, але на електричному велосипеді я їду всього 40 хвилин, і він економить мені 8 фунтів на день.

 

Я все прорахував і дійсно найдешевшим видом транспорту виявляється саме електричний велосипед.

 

Електровелосипеду не потрібне пальне, ти можеш зняти акум та зарядити його на роботі. Мотор STEPS від Shimano надійний та запчастини до нього легко знайти.

 

 

Справді? Я наче й не помітив. Був надто зайнятий свистінням та милуванням пейзажами. Вранці побачив лисицю, а також букет фазанів (так-так, гурт фазанів називається "букетом").

 

 

Я прокидався о 7:15, дивився у вікно, і бачачи, як гілки колихаються на вітру, відразу засмучувався. Тепер я прокидаюсь о 8, тому що моя подорож прискорилась і мені не треба перевдягатись, коли я доїжджаю до роботи. Мені байдуже, чи зараз дме вітер або ллє дощ. Мій велосипед — чудове технічне створіння, про яке цікаво побалакати.

 

Це одна з найкращих речей, що я купляв і я рекомендую її настільки, що навіть якщо ти й не збирався робити цієї покупки, вирушай до веломагазину і спробуй провести тест-драйв. Ти не пожалкуєш!

Source.