Огляд етапу Кубку Світу в Андорі

Минулого вікенду горнолижний курорт Вал Норд, що у Андорі, перетворився на місце де панує кантрійна атмосфера, дух змагання та адреналіну!
5 етап чемпіонату світу з кросс-кантр, як і зазвичай, розпочався з заїздів по шорт треку.

Невеличке коло, доволі таки нескладне, але швидке. Райдери долали його за дві з копійками хвилин. Незначний рельєф після стартового підйому, декілька контркутів та знов апхіл.
У чоловіків у щільному протистоянні перемогу одержав молодий бразілієць Генрі Авенчіні.
Друге місце посів чемпіон світу з циклокросу, молодий талановитий голандець Матью ван дер Поел. Третє місце за володарем срібла попереднього етапу кубка світу - італійцем Герхардом Керхбаумером.

Жінки показали таку ж рівну боротьбу як і чоловіки - гінка була дуже дінамічною та драйвовою!
Перемогу з невеликим гандікапом отримала Александра Келлер, юна швейцарка, котра вперше піднялась на таку велику сходинку у стартах з XCC.
Друга сходинка за досвідченою голандкою Анікою Лагванд, а третя сходинка - за юною венгеркою Барбарою Бенко.




Цій трасі притаманні шикарні гірські краєвиди, серйозне каміння, яке деінде пропускає крізь себе поодинокі сосни та великі відрізки шляху з чудовою видимістю для глядачів - можна вивчати техніку проходження складних ділянок та позиційну боротьбу між суперниками.

Не дивлячісь на справді спекотну погоду, глядачів на трасі зібралося дуже багато. 

Жіноче змагання розпочалось дуже стрімко - з перших метрів лідируючу позицію зайняла швейцарка Іоланда Нефф.

Як я зрозумів, її тактика складалася з того, щоб відразу накрутити темп і спробувати від'їхати від усіх як найдалі. Це вона і почала робити.

На виклик відізвалась досвідчена спортсменка, член команди Merida - Гун-Ріта Дале.
Основна група не відставала від "втікачок" та дуже щільно трималась у них на колесі.

У кінці другого кола основний склад подіуму був фактично визначений. Гун-ріта та Іоланда відірвалися та їхали з гандікапом в 15 секунд, потроху його збільшуючи.

Траса складалась з важких, сипучіх підйомів, які були розташовані на відкритому сонці, складних технічних апхилів у лісі та видовищних швидких гравіті-секцій байк парку, з широкими контркутами та невеликими дропами.

Дівчата впевнено крутили в підйоми та шикарно їхали вниз. Незавжаючи на складний рельєф, більшість пелотону обрала для змагання хардтейли. Можливо через те, що вони легші (як дівчата, так і хардтейли), а, можливо, через гарно накатані траєкторії байкпарку, які "писалися" для хартдейла.

Лідери все більше відривалися від групи переслідування... Знову важкі підйоми та карколомні спуски...
Серед групи переслідувачів також йшла боротьба за місця на подіумі.

Канадка Емелі Баті (Trek), незважаючи на "втрату" ланцюга на 2 колі, змогла наздогнати та втриматись на 3 сходинці, за нею їхали Таубер с Влашковською, які розіграли між собою 4 та 5 позиціі.

В середині 5 кола досвідчена Гун-Ріта почала від'їзжати від молодої щвейцарки. К фінішу відстань становила вже більше 25 секунд.

Це була неймовірна гонка - змаганя між досвідом, юністю та трассою!
На хвилинку, для норвежки це був 119 старт, за 22 років змагань! Це просто неймовірно.
Безліч титулів та нагород і ось ще одна у скарбничку досвідченої спортсменки. 



Яна Беломоїна завершила гонку на 6 сходинці, з відставанням від лідеру 2,15 хвилини.

Змагання серед чоловіків.
Незважаючи на те, що жінки добре почувалися саме на хардтейлах, сильна половина людства, практично всім пелетоном обрала двопідвіси. А відсотків 15, навідь двопідвіси з "дропером". Зважаючи на більший темп та швидкості, можливо, це і  виправдано.

Старт, хмара пилу та 100+ потужних чоловіків "поперлись" у стартовий апхіл.

Як і Іоланда, Ніно Шуртер визначив для себе тактику - їхати зі старту у відрив.

На його виклик відповів італієць Герхард Кершбаумер. Так, саме той спортсмен, який полоскотав нерви Шуртеру тижнем раніше.

Потужний старт визначив группу відриву та лідерів. Спека та пил, відкрите каміння та затишні ділянки лісу, купа гінців, що важко дихають, пересилюючи себе, трассу та суперників - це XCO Андора.

Ніно з Герхардом почали віддалятися, збільшуючи з кожним колом розрив.
Позаду шла активн боротьба за 3 місце серед Ван дер Поелем, Авінчіні та Сару.

На другому колі по технічним причинам зійшов Мануєль Фумік - досвідчений райдер команди Cannondale. Це повинно було статися. Ось цікаво, чи зможете ви за 30 секунд замінити непрацюючий Di2 на новий задній перемикач, налаштувати та прописати його фінкціонали? Егєж-бо, запросто :(

Шикарна їзда Шуртера, як і наполегливість молодого італійця, що "пресував" швейцарця коло за колом, додавала гучності до оплесків глядачів!



На кожному з апхилів Герхард від'їжджав від Ніно і було добре помітно, як важко скорочувати відстань гінцю команди Scott. Наприкінці 5 кола Герхард спокійно та без зайвих рухів почав віддалятися від олімпійського чемпіона. Далі, тільки збільшуючи перевагу, він спокійно, як удав, катив собі в підйоми, "тримаючи" в голові золоту медаль.

Ван дер Поел, відірвавшись від переслідувачів, Авінчіні та Сару, катався собі спокійно десь посередині. Йому було і важко, і не дуже. Це я суджу з виразу його обличчя.


До фінішу Герхард Кершбаумер тримав лідерство, ще й збільшував свою перевагу.
Лінію перетнув від доволі спокійно та без особливих емоцій. В принципі емоції не важливі - важливо те, що він перший з італійців, хто за останні 14 років посів перше місце з XCO на етапах кубку світу! Це велика перемога в усіх значеннях цього слова.

Відрив колосальний - 1,13 хвилини від переслідувача, це більш ніж впевнена перемога!

Як я і казав, ніщо не вічне. Лідери приходять та йдуть, а змагання залишаються долею найсильніших. Сподіваюсь, що улюбленець публіки, Ніно, ще порадує нас перемогами та карколомними "віпами" на кантрійній трассі.


Через місяць змагання пройдуть у мальовничій Канаді, побачимося ;)