Обговорення: чому варто звертатися до спеціалізованих вело магазинів

Ти виходиш на вулицю і бачиш, як повз тебе проносяться натовпи велосипедистів. Вони різко відрізняються від звичайних перехожих: усміхнене обличчя говорить за себе більше ніж яскравий екіп, в який вони одягнені. В голові з'являється питання: невже вони знають щось таке, чого не знають інші люди? Пара ненав'язливих запитань і тон, з яким роверисти відповідають на них тільки посилюють імпульс.

— Мені терміново потрібен велосипед!

І ось ти вже рахуєш залишок своєї зарплатні, яку отримав тиждень тому. Тобі треба сплатити комунальні послуги і розрахуватись за оренду житла, а ще відкласти на подарунок Христині на День народження. Грошей на все рішуче не вистачає.

Перша спроба зробити пошук в інтернеті виводить тебе на сайт найбільшого магазина в місті. Вони добряче витрачаються на рекламу, тож навіть пошукова система надає їхні контакти в результаті пошуку поперед інших магазинів, а ще ти згадуєш, що з пів-року тому бачив їхню рекламу на бігбордах і в метро, але не звертав уваги, бо тоді тобі було байдуже. Сайт пропонує десятки десятків різноманітних велосипедів на будь який смак, але цінник відштовхує тебе, адже комунальні рахунки не сплачені, день сплати за оренду вже ось-ось звалиться, як цеглина на голову будівельника і стосунки з Христиною можуть розірватись через те, що ти проігноруєш її День народження.

А крутити педалі і щасливо усміхатись хочеться. І тут на допомогу приходять великі мережі спортінвентарю, а також гіпермаркети, де продається все-все-все. Ціни в них вдвічі, а то й втричі менші, ніж в найбільшому веломагазині міста. Осліплений можливістю охопити все і одразу, ти несешся в гіпермаркет і бачиш виставлені в ряд велосипеди з надписами LEADER, WINNER, CHAMPION, або з будь якою іншою назвою, яка натякає на особливість, навіть елітарність власника цього блискучого вельчіка, щедро натертого поліроллю, щоб блищав у світлі софітів яскравіше.

Мета гіпермаркету, який має можливість оцінити товар на пару відсотків вище собівартості — продати. Все. Навіть якщо тобі попався добросовісний продавець-консультант, який не сприймає тебе, як шило в дупі, подумай ось про що: ентузіасти велоспорту не стануть працювати у великій мережі за рядом причин, низька зарплатня з яких — лише верхівка айсбергу, тож скоріш за все тобі попадеться консультант, який пройшов мінімальний тренінг на знання товару, але тонкощів не розуміє. Він не розуміє, чому вони важливі. На ньому "висить" 15000 найменувань товару, який він повинен вивчити, щоб мати змогу продавати денну норму. Він не тільки не зможе пояснити принципову різницю між перемикачами Deore та Altus, а й не зможе навіть порекомендувати модель відповідну твоєму зросту. Ось, чому на вулицях можна нерідко побачити невеликого чолов'ягу на рамі кінського розміру і навпаки.

Все, що його цікавить — продати. Успішно робити свою справу йому допомагає низька ціна. Ти ж тут, в гіпермаркеті, саме з цієї причини? Тобі не вистачає на якісний велосипед від відомого бренду.

І ось тут виникає друга проблема. Проходить три місяці і ти починаєш тверезіти. Ти ображаєшся на відгуки зі сторони з приводу малесеньких коліс діаметром 26 дюймів під двометровою "шпалою". Що гірше, на минулих вихідних група, до якої ти записався на покатеньку, залишила тебе сам на сам за 50 км від міста зі своїм ридваном, який набрид кожному з учасників, хто вміє хоча б витиснути пін з ланцюга. В твоєму все ще блискучому "Лідері/Переможці/Чемпіоні" скрипить все, що може скрипіти. Після проїзду по калюжі в каретку потрапила вода і вона видає такий хруст, ніби турист поблизу руками ламає гілку для вогнища. Коромисло заднього амортизатора тріснуло після чергового бордюру, а кількість проколів за одиницю часу перевищує кількість бактерій в ротовій порожнині.

Постійний сервіс своїми руками вимагає грошей, спеціальних знань і вже порядком набрид. Гроші на запчастини витікають, як пісок скрізь пальці і Христина залишилась без подарунка. Яскравий велоодяг не викликає позитивних емоцій, а усмішки, як в тих роверистів, яких ти бачив три місяці назад, як не було, так і немає.

В надії, що гарантійний талон ще може позбавити тебе від цих страждань, ти звертаєшся до представника мережі гіпермаркетів і отримуєш відмову.

Все. Ось так 80% велосипедів, куплених в неспеціалізованих мережах закінчують свій вік на балконі, або в темній коморі, де покриваються товстим шаром пилу, а красива мрія розбивається о невідповідність очікуваного отриманому.

Урок, який можна винести з цього такий: скупий платить двічі. Що тобі було потрібно насправді — так це не полінуватись сходити в магазин, сайт якого ти відвідав у перший раз, щоб консультант, який скоріш за все є сам неабияким фанатом велоспорту, порадив велосипед, який підійде саме для твоїх потреб. Між велосипедистами існує певна солідарність, почуття "свого", якої не розуміє і навіть не здогадується про існування консультант з гіпермаркету. Менш за все консультант спеціалізованого магазину хоче впарити тобі барахло, адже він знає: з гарантійними претензіями покупець прийде саме до нього. Навіть Київ — не настільки велике місто, щоб ваші стосунки покупця-продавця назавжди розірвались в момент, коли ти зі своїм новим велосипедом залишив приміщення магазину. Дуже ймовірно, що колись ви зустрінетесь разом в спільній покатенці. У велосипедистів є спільна мета і менш за все нам потрібні внутрішні розбіжності.

Асортимент продукції спеціалізованого магазину ширший за інвентар гіпермаркетів, які продають лише те, що гарантовано продається. Хардтейл з колесами 27,5? Будь ласка! Найнер-підвіс розміру S? Є такий! Карбоновий шосер на Shimano 105? Ось, подивіться сюди!

Гіпермаркети не співпрацюють з великими брендами, тому що ціни на деякі специфічні товари не дозволяють їм довго тримати на складах щось таке, що потрібно одному покупцеві з тисячі. Ніхто не знає, коли саме цьому покупцеві знадобиться саме ця одиниця товару і в який день в календарі він з'явиться на порозі. Для них це — займаний складський простір, який не приносить прибутку, тож мережам гіпермаркетів немає сенсу продавати вироби одного з відомих у всьому світі брендів.

Скоріш за все, вони закажуть в Азії велику партію велосипедів сумнівної якості. Оскільки інформація про виробника, як і хоча б його назва ніколи не розголошуються, у вас майже немає важелів впливу на гіпермаркет у випадку потреби повернути гроші, або хоча б замінити бракований товар на новий.

Дешеві товари виробляються з низькоякісних матеріалів. Фабрики, які спеціалізуються на цих виробах ставлять в пріоритет кількість, а не якість. Тому часто можна побачити облой пластику і неякісне фрезерування, гума може мати неприємний запах, перемикачі працюють до першої зливи і диво, якщо касета на твоєму "ашані" марки Shimano! Рами таких велосипедів навпаки роблять з товстостінної сталі або алюмінію, щоб вони гарантовано витримали атомну війну. Тому вони такі важкі. Іронія полягає в тому, що ці протитанкові рами все одно не такі надійні, як брендові, адже на фабриках ніхто не слідить за технологією зварювання і будьте впевнені, що про відпуск металу після зварювання там взагалі ніхто ніколи не чув.

Розумієш, чому тебе залишили сам на сам зі своїм дешевим макетом справжнього велосипеду на тій злощасній покатеньці?

Ніхто з самого початку не має достатньо знань, щоб розібратися в тому, що підходить, а що — ні; що якісне і надійне, а що не витримає постійної експлуатації в твоїх умовах. І в цьому немає нічого соромного. Тому краще не спішити до найближчого гіпермаркету, де продається все-все-все, а спитати консультанта спеціалізованого магазину про допомогу у виборі, щоб усмішка під час катання на велосипеді не сходила з обличчя і пригортала увагу наступної людини, яка підняла очі, озирнулась навколо і побачила усміхненого тебе в натовпі двоколісних.