Сотні монашок, які володіють мистецтвом кунг-фу їдуть в Гімалаї, протестуючи проти рабства.
Одягнені в чорні велоштани, червоні куртки і біло-червоні шоломи, сотні велосипедисток крутять педалі по крутому і вузькому маршруту через гори до Індії через Непал. Цю картину легко зплутати з Гімалайською версією Тур де Франс.
Втім, схожість тут і кінчається. Ця подорож довша і складніша, приз не коштує ні грошей, ні світового визнання та учасники не професіональні спортсмени, а буддистські монахині з Індії, Непалу, Бутану і Тібету.
П'ятсот монахинь з буддистської секти "Порядок Drukpa" в суботу завершать 4000-км велозаїзд зі столиці Непалу Катманду до північного міста Лех в Індії аби пригорнути увагу до рабства у віддаленному регіоні.
"Коли ми почали роботу по відновленню в Непалі після тогорічного землетрусу, ми чули про дівчат з бідних сімей, які були продані в рабство, тому що батьки не могли більше утримувати їх", сказала 22-річна монахиня Jigme Konchok Lhamo.
"Ми хотіли зробити щось, щоб змінити відношення, що дівчата гірше хлопців і це нормально продавати їх", сказала вона, добавляючи, що веломарафон покаже, що жінки такі ж сильні, як чоловіки.
Південна Азія може пишатися жіночими лідерами та бути домівкою для культур, які поважають материнство і поклоняються жіночім божествам, але багато жінок живуть серед жорстокості і не мають базових прав.
Від вбивств честі в Пакистані до умертвіння плоду в Індії і дитячих свадеб в Непалі, жінки зтикаються з великою кількістю погроз. Хоча висвітлення цих подій частішає, покращення законів та економічне зростання приносять дуже повільні зміни у відношеннях.
Буддистські монахині і монахи вітають одне одного після відвідування масових тренингів за керівництвом духовного лідера під час другої зустрічі програми Drukpa Council в Катманду, Непал, 9 квітня 2010 року.
Веломаршрут з Непалу до Індії не новий для монахинь Drukpa. Це вже четверта така подорож, яку вони зробили, зустрічаючи місцевих жителів, офіційних лиць і релігіозних лідерів, щоб розповсюдити послання про статеву рівність, мирне со-існування і повагу до середовища. Вони також роздають їжу бідним, допомагають жителям сіл в медицинських питаннях. Їх називають "монахині Кунг Фу" за те, що вони володіють бойовими мистецтвами.
Під проводом Gyalwang Drukpa, лідера руху, монахині дивують навіть інших буддистів своїми незвичними діями.
"Звичайно, буддистьскі монахині відрізняються від монахів. Вони повинні готувати та прибирати, але їм не дозволено тренуватись. Але Його Святість вважав це безглуздістю і вирішив змінити цей підхід", сказала Carrie Lee, президент Live to Love International, благодійної організації, яка співпрацює з монахинями Drukpa по підтримці маргіналізованих гімалайських общин.
"Окрім того, він надав їм провідні ролі та запропонував навчання в групах Кунг Фу після того, як вони зтикнулись з домаганням та жорстокістю з боку монахів, які стали побоватися нової зростаючої сили", сказала вона.
За останні 12 років число монахинь збільшилось з 30 до 500, сказала Lee, головним чином завдяки прогресивній активності 53-річної Gyalwang Drukpa, надихнутого своєю матір'ю стати поборником гендерної рівності.
Gyalwang Drukpa також бере участь в велоподорожах, катаючи з монахинями по небезпечній місцевості крізь суворі погодні умови.
Лідер буддистів з південної Азії виступає перед аудиторією на тлі муралу Фредді Грея в Балтіморі.
Монахині Drukpa кажуть, що вірять в зміни.
"Більшість людей, які бачать нас на велосипедах, думають, що це хлопці їдуть", каже 18-річна монахиня Jigme Wangchuk Lhamo.
"Коли ми зупиняємось та кажемо, що ми не тільки не чоловіки, та ще й буддистські монахині, вони всі шокуються. Я думаю, це допомагає змінити їхні погляди на місце жінки в світі і мабуть вони почнуть вважати нас рівними."
Південна Азія з центром в Індії є однім з місць, що найбільш активно в світі культивують людське рабство. Бандити зв'язують збіднілих селян, щоб здавати в оренду в міських ресторанах, домах, магазинах і готелях. Багатьох дівчат продають в борделі.
Експерти кажуть, що рабство після землетрусу дуже розвинулось в Південній Азії, як наслідок екстремальних подій, спричинених глобальним потеплінням та землетрусами, які роблять бідних людей ще більш уразливими.
Злам соціальних інституцій в спустошених районах завдає складнощів в доставці їжі та медикаментів, що в свою чергу ставить жінок та дітей під ризик викрадення, сексуальної експлуатації та рабства.
Буддистські монахи та новачки зібрались на отримання милостині біля храму Wat Phra Dhammakaya. Організатори стверджують, що на площі Pathum Thani близ Бангкоку зібралось близько 100000 монахів.
Два землетруси в Непалі, що сталися в квітні та травні 2015 року та вбили близько 9000 осіб, залишили сотні тисяч сімей бездомними. Багато хто, без жодної надії заробити грошей, був змушений продавати своїх дітей та жінок. Більш ніж 40000 дітей втратили своїх батьків, були травмовані та потрапили в скрутне становище, каже влада Непалу. Монахині Drukpa зазначили, що землетруси були відправним моментом в їхньому розумінні рабства та вони усвідомили потребу зробити щось більше, ніж проїхати до зпустошених гірських селищ з рисом в рюкзаках.
"Люди думають, що якщо ми монахині, ми повинні увесь час торчати в храмах і молитись. Але однієї молитви недостатньо", сказала Jigme Konchok Lhamo.
"Його Святість вчить нас тому, щоб ми підтверджували діями те, чому молимось. В кінці кінців, дії кажуть більше слів", сказала вона.
Source.